9 травня на свято Преполовення братія монастиря служила в Свято-Духівському скиту Жидичинського монастиря. Цей скит знаходиться на місці, де за переказами, монахами був заснований монастир, від якого веде свою історію наша обитель. За доброю традицію, що склалась в Жидичинському монастирі, на свято Преполовення служба Божа відбувається саме тут. Цього року, з благословення ігумена, богослужіння очолив ієромонах Іов (Богуш), якому співслужили скитоначальник ієромонах Макарій (Дядюсь) та інша братія в священному сані.

Суспільство хворе на духовну виразку – перша думка, яка пронеслася після перегляду останньої телепередачі із Шустером. Що ж було б, коли б зібрався консиліум медичних спеціалістів і замість того, щоб пропонувати способи лікування, лікарі почали б колупатися у симптомах хвороби.

Святий апостол Яків Зеведеїв, один з 12 апостолів, був покликаний Господом Ісусом Христом до апостольського служіння разом зі своїм братом апостолом Іоанном Богословом. Їм і апостолу Петру Ісус Христос більше, ніж іншим апостолам, відкривав Свої Божественні Тайни: при воскресінні дочки Яіра, на Фаворській  горі і в Гефсиманському саду.

Настав час подумати про майбутнє життя… Цікаво чи ще маємо його? Якщо так, то слава Богу, значить поки ще є шанс. Що робити далі? Що обрати: любов до Бога, який  дав мені право жити, вірити та любити? Чи просто сказати Йому: я недостойний Тебе. Адже Ти постійно подаєш мені Свою любов, терпиш мене і приймаєш – що у відповідь Тобі можу дати я? Як Тобі за це все віддячити? Моя нікчемна подяка? Але ж Тобі належить більше. Вона ніщо, пар, який просто зникає. І моє життя коротке. Жаль, що не зможу бачити довго тут на землі той «Виноградник», що   його насадила всемогутня правиця Твоя.

Багатьма своїми єресями латиняни обезчестили всю землю.

Нема вічного життя для тих, хто живе у вірі латинській.

Прп. Феодосій Печерський (1074р.)

За свою першу тисячу років Церква пережила і успіх апостольської проповіді, і трагічні віки гонінь, поборола єретиків і виробила істинне розуміння Христового вчення устами Вселенських соборів. Виноградник Христовий сформувався в адміністративному та ієрархічному плані. Церква визначила своє ставлення до держави. Здавалося, що друге тисячоліття стане періодом «радості у Христі». Але диявол не спить. Він, «як лев рикаючий», наніс страшний удар на Церкву Христову. 1054 рік ввійшов в історію християнства, як рік трагічного відпадіння католицизму від Єдиної Церкви.

В 3-тю неділю після Пасхи, Православна Церква молитовно вшановує пам’ять жінок-мироносиць. Цьогоріч, по завершенні Божественної Літургії, братія звершила хресний хід та Пасхальний молебень – «Стояння за віру»

Цінність даного дописує криється у його щирості. Свідомо не наводимо жодного імені, місця чи якоїсь ситуації. Пропонуємо ж читачу загальний погляд на разючі дилеми  нашого щоденного церковного життя. Того, що можна побачити у наших храмах, монастирях. В тих місцях, де людина шукає спокою, святості, а в замін часто отримує важкий сурогат псевдоправди, яку, не зважаючи на підказки сумління, намагаються назвати «правдою». Утім, біле так і лишиться білим, а чорне чорним…Замітку можна розцінювати, як крик змореної душі, яка все бачить, все розуміє.

«Ау, де ви, сучасні старці???

Ну не старці, але просто  — ЛЮДИ???

Хіба те, що робите – це нормально?

Якщо ви світло, то що ж тоді — темрява?»